Блог вчителя початкових класів Воробйової Тетяни Михайлівни : Читання

Середа, 27 травня

Тема: Українська народна казка "Кого налякались?"

Доброго дня, юні читачі!

Сьогодні у нас останній урок читання в цьому навчальному році. Я сподіваюсь, що ви будете продовжувати дружити з книгою і на літніх канікулах. Адже чим більше ми читаємо, тим більше знаємо.

"Кого налякались?"

- Немає води, - сказала бабуся внучці, - піду до річки, принесу.

Взяла бабуся відро і пішла по воду. Не встигла вона вийти з дому, як забажала і внучка піти по воду. Взяла глечик і пішла слідом за бабусею.

Лишився вдома півник. Захотілося й йому піти по воду. Узяв півник малесеньке відерце і пішов слідом за бабусею і внучкою.

А в цей час мишка висунула голівку зі своєї нірки, подумала та й теж вирішила піти по воду. Взяла мишка відерце, як наперсточок, і побігла до річки.

Отак і зібралися вони всі біля річки. Наповнили свої відра свіжою водою і рушили додому: попереду - бабуся, за бабусею - внучка, за внучкою - півник, а за півником - маленька мишка.

Край дороги росла яблуня, а під яблунею спав сірий зайчик. Подув вітер і загойдав верхівку яблуні. Зірвалось одне яблучко з гілки і вдарило зайчика прямо в лоб. Як схопиться зайчик, як плигне - та й попав бабусі під самісінькі ноги!

Злякалась бабуся, впала і розлила всю воду...

Побіг зайчик з усіх ніг далі і наштовхнувся на внучку. Внучка впала і розлила всю воду.

Ну, тут і пішло! Зайчик злякався ще більше, побіг з переляку ще швидше! Не помітив він, як зіткнувся з півником.

Закудкудакав півник, упустив відерце... Ото страху було!

А маленька мишка, як тільки побачила, що зайчик біжить з усіх ніг, кинула відерце та й шусть у кущі.

Заспокоїлась потім бабуся, подумала-подумала та й каже сама собі: «Ото щастя, що врятувалася я од ведмедя!»

Задумалася і внучка та й говорить сама собі: «Ото щастя, що врятувалася я від вовка!»

Подумав-подумав півник та й каже сам до себе: «Ото щастя, що врятувався я від лисиці!»

Припавши до кущика, подумала й мишка: «Ото щастя, що врятувалася я від страшного кота!»

А в цей час бідний зайчик біг з усіх сил. Прибіг він у ліс і заховався там у купу сухого листя. Бідолашний ледве дихав, все ніяк не міг прийти до пам'яті. А коли трохи заспокоївся, то подумав: «Ну й намучився ж я! І полювали на мене, і ловили мене! Ледве врятувався!»

Ось як одного разу налякало всіх яблучко, збите вітром з яблуні.

Вівторок, 26 травня

Тема: Яке диво, ці казки. Українські народні казки «Їжак та Заєць», «Лисиця і Козел»

1. Українська народна казка "Їжак та Заєць"

Був собі їжак. Якось вийшов він раненько зі своєї домівки подивитися на білий світ. Вийшов та й каже сам до себе:

— А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки.

Іде собі та пісеньку мугикає. Коли виходить із-за куща заєць. Він саме в полі оглядав свою капусту, чи велика виросла.

— О, — каже їжак, — хто прудкий, то вже й на ниві!

— А ти, — заєць йому, — усе кривуляєш, криволапку! І батько твій криволапко, і дід криволапко був. Такий увесь твій рід, і ти такий!

Їжак здивувався, що на своє добре слово дістав таку нечемну одмову, що й батька його, й діда лихим словом пом’янули. От він зайцеві й каже:

— Ти мене береш на сміх? А хочеш зі мною наввипередки? Побачимо, хто кого пережене!

Заєць як зарегоче:

— Ти? Наввипередки? Зі мною?!

А їжак спокійно:

— А так, із тобою.

— Ну, добре, — засміявся заєць. — Давай бігти.

— Ні, — каже їжак, — ще ні. Я піду додому, скажу жінці, нехай знає, куди я пішов.

А заєць тому радий, бо він був голодний, то подумав собі: «І це мені добре: попоїм капусти — краще бігтиму». Та й пішли кожен до своєї хати.

Приходить їжак додому та й каже до жінки:

— Знаєш, жінко, який мені клопіт?

— Який, чоловіче?

— Мушу із зайцем бігати наввипередки. — Та й розказує все, як було.

— То це ти берешся перегнати зайця?! — аж зойкнула їжачиха.

— Помовчи, жінко, — мовить їжак, — якось буде. Збирайся лиш та ходи зі мною.

Ідуть вони, а їжак і вчить свою жінку:

— Як прийдемо на ниву, то ти станеш із цього краю в борозні та й стій собі. Як добіжить заєць до тебе, то ти скажеш: «Я вже тут!» А прибіжить він на той край до мене, то там я йому гукну: «А я вже тут!»

— Добре! — мовила їжачиха.

Приходить їжак до зайця на той кінець ниви та й каже до нього:

— Ну, я вже готовий!

- То біжімо!

От став заєць в одну борозну, їжак у другу:

— Раз, два, три!

Побігли. Заєць помчав на той кінець ниви, а їжак пробіг два кроки та й спинився.

Прибігає заєць у кінець ниви, а там їжачиха:

— Я вже тут!

— Ей, — каже заєць. — Ану біжімо ще раз!

Побіг заєць. Прибігає в кінець ниви, а їжак підвівся на двох лапках та й гукає:

— Ого-го! А я вже давно тут чекаю!

— Ти дивися! Ану біжімо ще раз!

Прибігає на другий край, а їжак знову вже там (а то була, ви знаєте, їжачиха!).

Побіг ще раз — а там їжак:

— А я вже тут!

Знов кинувся заєць бігти. Так бігав він дев’яносто дев’ять разів, а за сотим разом як упав посеред ниви — підвестись не може, так набігався-натомився, сердешний.

— Ніколи не треба сміятися зі слабшого, — сказав тоді їжак та й пішов із їжачихою додому.

2. Українська народна казка "Лисиця і Козел"

Бігла лисиця, на ворон задивилась і впала в колодязь. Води в колодязі було небагато: втопитися не можна, але й вискочити теж не можна. Сидить лисиця в колодязі, сумує.

Іде козел, розумна голова. Йде, бородою трясе, рогами хитає. Заглянув від нічого робити в колодязь, побачив там лисицю і питає:

- Що ти там, лисичко, робиш?
- Відпочиваю, - відповідає лисиця. - Там угорі жарко, то я сюди сховалась. Така вже тут прохолода, так добре! Водиці холодненької - скільки хочеш!
- А вода смачна? - запитує козел.
- Смачна! - відповідає лисиця. - Чиста, холодна! Стрибай сюди, коли хочеш. Тут нам не буде тісно.
Стрибнув дурний козел, мало лисицю не задавив. Скочила лисиця козлові на спину, зі спини на роги та й геть з колодязя.
Мало не пропав козел з голоду в колодязі. Добре, що знайшли його та за роги витягли.

Понеділок, 25 травня

Тема: "Омелюхи" Світлана Коляда. Перевірна робота з теми "Знай, люби і бережи рідну природу"

1
Лютує січневий мороз. Сьогодні так холодно, що маленькі школярі не пішли до школи. Орися теж удома. Вона в двір крізь шибку дивиться. Бабуся в хліві порається. Нудно Орисі самій. Он там, надворі, горобина червоними кетягами палає. |

Аж ось налетіла зграйка омелюхів... Усю горобину вкрила. Гарні птахи! Груди в них рожеві. Голівки чубатенькі. Посвистують омелюхи. Ягодами ласують. Орися в долоньки плеще. До птахів озивається. От коли б вони прилетіли до неї! Та пташки на неї й уваги не звертають. Усе їдять та їдять. Наїдаються.
2
Дивиться Орися, а вони мляві стають. Свистіти перестали. Раптом почали падати! Один, другий, третій... Усі попадали. Який догори лапками, який на бочок... Ой лишенько! Стривожилася Орися, у вікно стукає... Бабусю кличе. Прийшла вона і заспокоює Орисю:

- Усе буде гаразд, - говорить. - Я їм допоможу. А ти спати лягай, бо вже темніє.

Спить Орися. Омелюхи їй сняться. Свою пташину мову посвистом" ведуть. Надто вже близько до дівчинки підлітають. Неначе гуляти кличуть. Орися до них руки простягає... І прокинулась.

3
Повна світлиця омелюхів! На кімнатному лимонному дереві сидять. Очам своїм дівчинка не вірить. А посеред світлиці - порожній кошик! Що за дива?! Дві пташки на підвіконні сидять. Дзьобами в шибку стукають. Підвелася Орися з ліжка. На підлогу стала. А омелюхи - всі до вікон. З деревця спурхнули сполохано. Об шибки стурбовано б'ються.

Орися - знов до ліжка. Затихла. Тільки очі з-під ковдри визирають. Набралася терпіння, чекає. Сидять вони біля шибок, понадималися. І не співають. Вирішила Орися випустити омелюхів. Заговорила дзвінким голосочком:

- Не лякайтесь! Я вас випущу! - Але вони знову схвилювалися.

Відкрила Орися кватирку. Сама в куточку ліжка притихла. Омелюхи - в кватирку! Один за одним, один за одним...

Фур-р-р! Фур-р-р! Полетіли!

4
Увійшла бабуся. Все пояснила. Мерзлих ягід наковталися омелюхи. Дуже охололи їхні тільця. Від того птахи й попадали. Могли 6 і загинути. Але вона внесла їх у кошику до кімнати. Поки Орися спала, омелюхи відігрілися. - А ти, Орисенько, добре зробила. Пташки сумували б за лісом. А на горобину вони ще прилетять. Та й морози великі тримаються в нас недовго...

1. Кого побачила одного зимового дня Орися? Чому омелюхи прилетіли до горобини?

2. Знайди і прочитай опис омелюхів. Що сталося з пташками?

3. Кого Орися покликала на допомогу? Що приснилося Орисі?

4. А як було насправді? Хто допоміг пташкам?

5. Дай назви частинам оповідання. Перекажи його зміст.

Перевірна робота з теми

"Знай, люби і бережи рідну природу"

ПРИГАДАЙ, ПОДУМАЙ І ДАЙ ВІДПОВІДЬ!

1. Чим люба для кожного з нас рідна земля? В яких віршах цього розділу про це розповідається?

2. Згадай, чим було здивоване маленьке телятко? В якому тексті ти прочитав(-ла) про це? Про які ще дива природи ти знаєш?

3. В яких творах і що саме ти прочитав(-ла) про турботу людей про «братів наших менших» - птахів, корисних комах, риб, звірят, домашніх тварин?

4. Чому ліси - теж друзі людини?

5. Склади усну розповідь про рідну природу. Користуйся наведеним планом.
План.
1. У якій місцевості ти живешт? (У місті чи селі, біля лісу чи біля річки, на рівнині чи в горах).

2. Назви дерева, які ростуть навколо твоєї домівки або навколо школи.

3. Як допомогти садовим деревам вижити холодної зими?

4. А як допомогти перезимувати пташкам, тваринам?

5. Яку користь приносить людям ліс?

6. Що росте в лісі? Розкажи, як правильно збирати дари лісу.

Середа, 20 травня

Тема: "Ліси - наші друзі"

Ліси - наші друзі

Зрубаний ліс приносить людям користь. З дерева роблять будинки, виготовляють меблі, папір для книжок і зошитів.

Але живі дерева ще більше приносять людям радощів. У лісі легко дихається. Ліси і парки прикрашають наші міста і села, очищають повітря. Ліси в горах допомагають людям боротися з повенями, затримують бурхливі гірські потоки. Лісові смуги захищають посіви від гарячих вітрів, що висушують поля.
А скільки ягід, грибів, горіхів дарує нам ліс!

1. Розкажи, яка користь людям від зрубаного лісу.

2. Які радощі дарують людям дерева?

3. Які дерева, ягоди, гриби ростуть у лісі?

4. Як ми можемо зберегти ліс? Переглянь відео.

Бережіть ліси! Вони наші друзі.

Вівторок, 19 травня

Тема: "Де дуби, там і риби" за Анатолієм Григорчуком

На краю села, між ріденьких кущів глоду і буйних полинів, ріс дуб. У літню спеку дуб давав людям прохолоду. Ховав від зливи. А ще родив жолуді. Жолуді були великі-превеликі. Восени лісники назбирували їх й вирощували для розсади манюні дубочки.

Якось Дениско з дідусем везли в городню бригаду воду. Коли бачать: на дубі гусінь. І стільки Її, тієї гусені, аж кишить!

- Об'їсть усе листя, - похитав головою дідусь. - А де дуби, там і гриби, як мовиться.

Дідусь зупинив коня, обійшов навколо дуба, похитав головою:

- Здавалось би, Дениску, он який велет! Цар-дерево. А миршава кузька може його занапастити. Значить, тут наша допомога потрібна. Зроби так: поки я завезу воду, ти мерщій додому та принеси заєступа й ряднину...

Через півгодини Дениско з дідусем були вже за річкою. А там посадка. А в посадці - повно рудої мурашки.

Вони облюбували невеличкий, ще молодий мурашник. З усіх боків обережно обкопали його. І весь мурашиний рід разом із мурашником опинився у відрі.

Мурахам це ой як не сподобалось! Вони занервували, заметушилися. Чимало їх встигло втекти. Але дідусь із Дениском щільно обв'язали відро рядниною і без клопотів переселили мурашник під дуба...

Щоб ніхто не заподіяв мурахам ніякої кривди, дідусь напнув над мурашником невеличкого, із залізної сітки намета. А Дениско приніс із посадки кільна відер соснових голок. Тепер мурахи мали з чого розбудувати собі хату.

Через якийсь час вони зовсім призвичаїлись. Полізли на дуба в розвідку, шукаючи поживи. А там - гусінь. От мурахи нею і поласували.

1. Чому дідусь із онуком звернули увагу на дуб?

2. Що вони вирішили зробити?

3. Розкажи, як вони допомогли дубу.

4. Знайди в тексті і прочитай слова та вислови, якими описано дуб.

5. Поділи оповідання на дві частини і дай кожній назву.

6. Як ти розумієш назву оповідання?

Загадки

І великі, і малі

повдягалися в брилі,

і дощу ці одноніжки

не бояться анітрішки.

Ліс - улюблений їх край.

А як звуться, відгадай!

Під дубочком народився,

парасолькою накрився,

може б, з лісу пострибав,

якби другу ногу мав.

Понеділок, 18 травня

Тема: "Журавлик" Наталя Забіла

Журавлик

На болоті біля річки,

там, де вогко тхне теплом,

ми знайшли кумедну птичку

із пораненим крилом.

Довгі ноги, сірі крила,

на голівці чорний чуб.

Погляда на нас несміло:

— Ой, болить… не полечу!..

Що ж тут бідній пташці мучитись?

Краще хай, у нас живе!

І зостався в нас приручений,

і одужав журавель.

Завжди з нами був у забавках,

з нами грався та гуляв.

Полюбили ми журавлика,

довгонога-журавля.

Тільки осінь раптом вдарила,

хмари в небі попливли,

потяглися попід хмарами

в край далекий журавлі.

Потяглися понад кручами,

понад простором степів…

І журавлик наш приручений

теж ізнявся й полетів!..

Прощавай, лети, журавлику,

наш крилатий журавель!

Повернись весною здалека,

з теплих сонячних земель!

Понад морем, де кораблики,

понад спекою пустель

повернись до нас, журавлику,

наш крилатий журавель!

1. Де діти знайшли пораненого журавлика?

2. Прочитай, як описано у вірші цю пташку.

3. Чи допомогли діти журавлеві? Як?

4. Коли журавлик покинув своїх друзів? Чому?

5. На яку тему написано цей вірш і оповідання "Термінова операція"?

6. Перегляньте відео "Журавель - небесний птах"

Середа, 13 травня

Тема: "Мурка" за Анатолієм Матвієвським

Бабуся купила курчаток. Курчатка були пухнасті й кругленькі, мов клубочки, і жили в лозяному кошику. Коли їх випускали поклювати пшонця й напитись водички, вони кумедно бігали одне за одним і голосно попискували.

Якось бабуся почала рахувати курчаток і раптом сполошилася.

- Що ж це таке! - вигукнула вона. - Двох не вистачає. Ціп-ціп-ціп!

Бабуся заходилася нишпорити по хаті. Ми теж почали зазирати і під стіл, і за шафу, й під канапу. Курчаток ніде не було. Я навіть під віник заглянув, а потім у черевики, що стояли біля дверей.

- Може, їх кішка з'їла? - схвильовано сказала Наталочка. І ми всі, як один, обернулися до грубки, де поряд на підлозі куняла Мурка. Я підбіг до Мурки, підхопив її.

- Піп-піп-піп! - почувся писк, і ми побачили, що обоє курчаток спокійнісінько сиділи під кішкою.

- Он де вони собі захист знайшли! - здивовано розвела бабуся руками. - Ну, нічого, тепер Мурка і зігріє їх, і скривдити нікому не
дасть.

1. Розкажи, як жилося курчатам у бабусі.

2. Що трапилося одного разу?

3. Як бабуся і діти шукали курчаток? Хто їх пригорнув?

4. Поділи оповідання на частини.

5. Розкажи, що ти знаєш про дружні стосунки між тваринами.

Подивіться, які неймовірні випадки дружби бувають між різними видами тварин.

Бережіть тварин, вони брати наші менші!

Вівторок, 12 травня

Тема: "Термінова операція" за Олесею Кравець

Головний хірург військового госпіталю повертався з роботи додому. І раптом побачив на дорозі пораненого птаха.

Важко сказати, як трапилося, що молодий грак потрапив під автобус. У нього було розбите крило, перебита ніжка. Хірург підібрав птаха і швидко повернувся до лікарні.

Через кілька хвилин усе було готове до операції. Вона тривала довго і була зроблена за всіма правилами. Грак вижив. Він знав усіх медсестер і няньок, але найбільше любив головного хірурга. Проводжав його до госпіталю. Варто йому було сказати: «Додому!» - летів додому.

Навесні грак вимостив собі гніздо на гіллі міцного ясеня. Тепер на деревах уже ціле місто грачине. І вранці, коли головний хірург іде на роботу, над ним привітно кружляє пташина зграя.

1. Що трапилося з молодим граком?

2. Хто йому допоміг?

3. Як грак віддячував своєму рятівникові?

4. Перекажи оповідання.

Граки - дуже розумні птахи, піддаються дресируванню. У французькому парку незвична забава - кількох птахів навчили прибирати за відвідувачами. Адміністрація каже, що у такий спосіб хоче показати людям, як природа вчить прибирати за собою.

Бережіть птахів, як говорить народна мудрість "Де багато пташок, там нема комашок"

Середа, 6 травня

Тема: "День матері", "Уклонюся!" (напам'ять) К. Перелісна

Картинки с Днем матери 2019 - поздравление маме в картинках

1. "День матері"

Рідна матуся! Найдорожча в світі людина! Це вона дала тобі життя. Її ласкаві руки купали, повивали і пестили тебе. Її добрі, теплі очі раділи з твоїх успіхів, допомагали переборювати хвороби і недуги. Для кожної дитини мати - найдобріша, найкрасивіша у світі людина.

У травні відзначається День матері. У цей день кожна дитина - мала чи доросла - дякує мамі за її любов і ласку, цілує її натруджені руки. Не забудь і ти привітати зі святом своїх маму, бабусю. Вклонися їм і пообіцяй вирости доброю, працьовитою людиною.

Ніколи не забувай рідну маму, матусю, неню!

1. Коли відзначають День матері?

2. Чому кожна дитина повинна пам'ятати і шанувати маму?

3. Розкажи про своїх маму, бабусю.

2. "Уклонюся!" Катерина Перелісна

Гарна ти, матусю,

люба дуже, мила!

Ти мене ще змалку

звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

як любить родину,

мову нашу гарну,

рідну Україну!

Буду українка,

як і ти, матусю,

і за ту науку

я тобі вклонюся!

1. Чого навчає свою дитину матуся? Як про це сказано у вірші?

2. Вивчи вірш напам'ять.

3. Подарунок для матусі. Співайте всі разом!

Вівторок, 5 травня

Тема: "Свято Перемоги" за В. Дубом, "Салюти миру" В. Симоненко

1. "Свято Перемоги" за Віктором Дубом

Прокинувся Дмитрик, вибіг у вітальню й зупинився: його дідуся і впізнати не можна! Став ніби вищий, молодший. У святковий костюм прибрався. А на грудях ордени й медалі виблискують.

- Який ти, дідуню, гарний! - захоплено вигукнув Дмитрик. - Ти на свято зібрався?

- Звичайно, Дмитрику. Сьогодні Свято перемоги. Щороку в травні ми відзначаємо це свято. Тож швиденько вдягайся, підеш зі мною.

Вони з букетом тюльпанів вийшли на вулицю. Всі люди були схвильовані, збуджені. Дмитрик із дідусем проминули майдан і опинилися на рівній-рівній алеї. В кінці її між зеленого віття стрімко здіймався в небо гранітний обеліск. А біля його підніжжя, на могилі Невідомого солдата, палахкотів Вічний вогонь. До обеліска підходили люди і клали, і клали живі квіти.

Дмитрик, що весело щебетав усю дорогу, притих. Мовчав і дідусь. Йому згадалися важкі бої з ворогом, вірні друзі, з яких мало хто повернувся додому...

Дмитрик пригорнувся до дідусевої руки, що тримала тюльпани, й тихо сказав:

- Дідуню, можна я покладу квіти?

І їхній букетик тюльпанів ліг поруч нарцисів, бузку, фіалок і пломенів червоно, як Вічний вогонь.

1. Чому Дмитрик не впізнав свого дідуся?

2. На яке свято зібрався дідусь?

3. Що побачили Дмитрик і дідусь на вулиці? Прочитай.

4. Чому притих Дмитрик біля могили Невідомого солдата?

5. З чим порівнюється букетик тюльпанів, який поклав
Дмитрик?

2. "Салюти миру" Василь Симоненко

В дні травневі, мріями багаті,
коли щастя хлюпає з пісень,
ми щороку зустрічаєм свято -
Перемоги радісної день.
І живуть у пам'яті народу
його вірні дочки і сини,
ті, що не вернулися з походів
грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
котрим не судилось розцвісти,
закликають мир ясний і спокій,
як зіницю ока, берегти.

1. Виразно прочитай вірш.
2. В якому місяці святкують День перемоги?

Понеділок, 4 травня

Тема: "Бджілка" В. Дуб, "Знахідка"

1. "Бджілка" Віктор Дуб

Виручив Василько з біди бджілку. Бджілка хотіла напитися - і впала в бочку з водою. "Тону-у! - дзижчить. - Тону!» Василько кинув на воду листочок.

Вилізла на нього бджілка, обсушила крильця та й полетіла...

Покликала мама Василька вечеряти. Поставила на стіл молоко, мед, хліба нарізала.

Їсть Василько, а мама й каже:

- Це меду тобі назбирала бджілка, що ти її врятував.

- Одна бджілка - й стільки меду! - здивувався Василько.

- А вона всім, всім бджілкам розповіла, от вони й постаралися. Добра звістка швидко по світу лине.

1. Розкажи, що сталося із бджілкою і як Василько виручив її з біди.

2. Чим віддячила бджілка хлопчикові?

3. В яких словах оповідання висловлено його головну думку?

4. Виділи в оповіданні зачин, основну частину та кінцівку.

2. "Знахідка"

Сьогодні Івась додому йде сам. Василь, його друг і сусіда, в школу не прийшов.

Сонечко світить ласкаво - вже кінець лютого. Скоро й жайворонки прилетять, і полине над ланами їхня пісня. То вже прийде справжня весна.

Івась ішов понад шляхом. Коли бачить: на кущі сидить хитра сорока. Чого вона так дивиться на землю? Що вона там побачила?

Івась пішов до кущів. Сорока неохоче знялась і перелетіла трохи далі. І тут раптом Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього. Стрибав він поволі, бо в нього була пошкоджена лапка, Зайченя! Зовсім маленьке зайченя!

Івась підняв його, засунув за пазуху і швидко подався додому.

Удома в Івася були собака Рябчик і кіт Муркотик. Подружилися Рябчик, Муркотик і зайчатко. І досі вони мирно живуть, хоч уже й повиростали.

1. Які цікаві випадки про допомогу людей звірятам або птахам ти знаєш? Розкажи про них.

2. Перекажи оповідання так, ніби все це трапилось їз тобою.

Середа, 29 квітня

Тема: «Дикі каченята» В. Чухліб, «Йде п’ятірка каченят» Т. Коломієць (напам’ять)

1. "Дикі каченята" Василь Чухліб

Любить Тетянка плавати з татом на човні, коли Десна розіллється. Ось і зараз - пливли мимо старої верби, і раптом над ними щось як фуркне.

- Еге, це ж ми качку сполохали, - сказав тато. - Та он дупло на вербі. Там вона, мабуть, каченят висиджує.

- Так і є. П'ятеро яєць у гнізді.

- А тепер поїхали звідсіля хутчішт, доню, - взявся тато за весла. - Бо качка може злякатися нас і тоді покине гніздо.

Вони попливли далі.

- А чи скоро каченята вилупляться? - запитувала Тетянка.

- У качки каченята наприкінці квітня з'являються. Отож уже скоро.

Минуло кілька днів. Коли підпливли до старої верби, почули кахкання дикої качки. Вона кружляла довкола верби і кахкала, задерши дзьоба.

- Може, хто гніздо її зруйнував? - стривожився тато.

А тут Тетянка закричала:

- Ой, тату, дивися: парашутики летять!

І справді - з верби летіли парашутики чи жовті кульбабки. Поплюхалися у воду і запищали. Та це ж каченята!

- От і приводнилися - засміявся тато.

Качка щось тихенько порозмовляла з «кульбабками» і попливла до ближнього очерету. А каченята за нею - рівненьким шнурочком.

1. Якої пори року виводяться каченята? Як про це сказано в
оповіданні?

2. 3 чим порівнювала дівчинка каченят?

3. Чому Тетянка прийняла каченят за парашутики?

4. Знайди і прочитай речення: А чи скоро каченята вилупляться? - запитувала Тетянка. Які події відбувалися до
цього, а які - після? Розкажи своїми словами.

5. Навчися переказувати ту частину оповідання, якій можна дати назву «Вдруге біля старої верби».

2. "Йде п'ятірка каченят" Тамара Коломієць

Йде п'ятірка каченят

в річку з гірки -

всі підряд.

В теплих травах

чап-чалап,

лівих-правих

десять лап.

Вивчи вірш напам'ять.

Вівторок, 28 квітня

Тема: "Свійські птахи"

Свійські птахи

Недавно ми всім класом ходили на екскурсію на птахоферму.

Перед екскурсією Марія Петрівна, наша вчителька, розповіла нам про птахів.

- Давно колись не було свійських птахів. Були лише дикі. Полюючи на птахів, люди помітили, що деякі з них мають смачне м'ясо і несуть великі яйця. Цих птахів люди ловили і годували. Привчали їх жити біля людських осель і не боятися людей.

Першими були приручені дикі кури, пізніше - дикі качки, гуси, індики.

Свійські птахи несуть більше яєць, ніж дикі, дають більше м'яса, і м'ясо їх смачніше.

На фермі розповіли, що пташенята виводяться в інкубаторі. Він схожий на шафу з полицями, на яких в окремих гніздечках розкладають яйця. Весь час стежать, щоб в інкубаторі була потрібна температура. З курячих яєць через три тижні вилуплюються курчата. З качиних через чотири - каченята. З гусячих трохи більше, як через чотири, - гусенята.

Пташенят доглядають, годують, напувають. І з них до осені виростають дорослі кури, качки, гуси.

1. Як люди приручили диких птахів?

2. Чим відрізняються свійські птахи від диких?

3. Як розводять птахів на птахофермах?

4. Яку користь приносять людям свійські птахи?

5. Яких свійських і диких птахів ти знаєш?

Понеділок, 27 квітня

Тема: "Хазяєчка" О. Журлива

Мама-качка рано встала,

Каченят своїх зібрала,

а вони мерщій до хати:

— Час, Яринко, уставати!

Йдуть качата поодинці,

Уклоняються Яринці

- Добрий ранок, добрий ранок,

що сьогодні на сніданок?

І Яриночка метка

Насипає з фартушка.

Кукурудзу і пшеничку,

І зеленую травичку

Захотілось їм водички,

Треба швидше йти до річки,

І Яриночка метка

Їх погнала до ставка.

Покупалися в ставочку,

Подрімали в холодочку,

А додому як вертали,

Всі Яриночці казали:

— Відпочили, далебі,

Дуже дякуєм тобі!

1. До кого каченята звертаються вранці? Як ви думаєте, чому?

2. Чи люблять каченята Яринку? З яких слів вірша це видно?

3. Розкажи, як Яринка піклується про каченят.

4. Хто з вас і як саме піклується про свійських тварин?

Середа, 22 квітня

Тема: "Знай, люби і бережи рідну природу" "Що я люблю" М. Підгірянка, "Велике й мале" В. Сухомлинський

Доброго дня, діти!
Сьогодні ми розпочинаємо вивчати тему "Знай, люби і бережи рідну природу". В цій темі ми будемо читати вірші і оповідання про природу, її красу і неповторність, про те, як треба любити її і берегти.

1. Вірш Марійки Підгірянки "Що я люблю"

Люблю матусю, батька люблю,

люблю хатину рідну свою,

і рідну школу, і вчителів,

село, де вперше сонце зустрів.

Люблю в криниці блакитну глиб

і лан, що родить для мене хліб,

садок, з якого грушки несу,

горбок, де білі вівці пасу.

Бо ті горбочки, лани, ліси, -

для мене повні добра й краси,

бо все, що бачу навколо я, -

то люба, рідна моя земля!

1. Навчися виразно читати вірш.

2. Яка головна думка вірша?

2. Оповідання Василя Сухомлинського "ВЕЛИКЕ Й МАЛЕ"

У корови Лиски народилось Телятко. Воно ще маленьке, але вже вибрикує. Припало Телятко до матері, напилось молока, й захотілось Теляткові погуляти.
Пішло воно по двору, дивиться - сидить маленьке звірятко. Доторкнулось Телятко до маленького звірятка, ананьому пух м'який-м'який, ще м'якший, ніж материнське вим'я.
Дивиться маленьке звірятко на величезного звіра - Телятко, прищулилось і сидить собі тихо-тихо.
- Хто ти такий? - запитує Телятко.
- Я стара Кролиця, - відповідає маленьке звірятко.
- Невже ти стара Кролиця? - здивувалось Телятко. - Значить, у тебе й дітки є?
- Є в мене маленькі дітки - кроленятка. А ти хто?
- Я маленьке Телятко, - відповіло Телятко. - Я тільки що народилось.
- Невже ти тільки що народилось? - здивувалася стара Кролиця. - Дивно: ти ж ще маленьке, а вже таке велике...
- А ти вже стара мати, а така маленька, - ще більше здивувалось Телятко. - Невже все на світі таке дивне? |

1. Кого зустріло Телятко у дворі? Як виглядало маленьке звірятко?
2. Ким виявилося маленьке звірятко?
3. Чому дивувалися Телятко та Кролиця?
4. А насправді хто з них великий, а хто - малий?
5. Розкажи ще про інші дива природи, які ти спостерігав(-ла) навколо себе.

Вівторок, 21 квітня

Тема: "Великдень" за П. Волиняком. Перевірна робота з теми "Надійшла весна прекрасна!"

ВЕЛИКДЕНЬ

В Україні Великдень святкується дуже гарно.Ще за тиждень починається передсвяткова робота: скрізь старанно прибирають. Діти в усьому допомагають дорослим.

У суботу вже все готове до свята: яйця розписані, паски спечені, ковбаси готові, і все покладено в гарний кошик, чекає того часу, коли треба буде нести святити.

Як зайде сонце, лунає церковний дзвін. О пів на дванадцяту ночі починається служба. Коли вона закінчується, люди моляться, а хор радісно співає «Христос воскрес!». Священик виходить із церкви і посвячує паски.

А як гарно біля церкви! Навколо неї розставлено кошики з пасками, а на кожній пасці горить воскова свічечка. Уся церква ніби обвита тим пишним вінком із вогників.

Великодня служба закінчилася. Люди цілують одне одного і кажуть: «Христос воскрес!» У відповідь чують: «Воістину воскрес!» Усі радісні, щасливі, веселі йдуть додому.

Люди дарують своїм родичам і знайомим щось посвячене. Діти бавляться писанками" та крашанками", співають веснянки і водять гаївки.

А тим часом сходить сонце і золотить цвіт на вишнях, черешнях. Щебечуть пташки. А всюди тихо, гарно. Цілий світ тішиться", що Христос воскрес.

За Петром Волиняком

1. Як люди в Україні готуються до Великодня?

2. Як виглядає у Великодню ніч церква?

3. Що люди кажуть один одному? А що відповідають?

4. Як радіють діти, пташки, земля Христовому воскресінню?

5. Подивіться відео про чудове свято Великдень

Перевірна робота з теми" Надійшла весна прекрасна!"

ПРИГАДАЙ, ПОДУМАЙ І ДАЙ ВІДПОВІДЬ

1. Після якої пори року настає весна?

2. Назви весняні місяці. Поясни, чому вони мають такі назви.

3. Яке навесні небо?

4. Що відбувається зі снігом навесні?

9. Що відбувається навесні з річками?

6. Які птахи повертаються до нас із теплих країв?

7. Чим укривається земля?

8. Що з'являється на деревах?

9. Що люди роблять навесні на городах, полях і в садках?

10. Які свята відзначають навесні?

11. Які вірші про весну ти знаєш? Які прислів'я, образні вирази про весну запам'ятав(-ла)?

12. Під час екскурсії до лісу, парку, саду, на річку, в поле придивись, які зміни відбулися в природі. Які звуки чути навколо? Спробуй образно розповісти про все, що побачив(-ла), почув(-ла), відчув(-ла).

Середа, 15 квітня

Тема: "Гуси-лебеді летять" за М. Стельмахом

ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ

Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Я прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й піднімаю руки, наче крила.

- От і принесли нам лебеді на крилах життя, - говорить до неба і землі мій дід Дем'ян.

- Життя? - дивуюсь я.- Еге ж: і весну, і життя. Тепер, онучку, все почне оживати: скресне крига на ріках та озерах, розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю. - Діду, а які в сонця ключі? - ще більше дивуюсь я, бо й не догадувався досі, що воно, наче людина, може мати ключі.- Золоті, онучку, золоті.- І як воно відмикає ними землю?- А ось так: якоїсь доброї години гляне сонце зі свого віконечка вниз, побачить, що там і земля, і люди, і птиця помарніли"іскучили за весною, та й спитаємісяця-брата, чи не пора землю відімкнути. Місяць кивне головою, а сонце посміхнеться і на промінні спустить у ліси, у луки, в поля і наводу ключі, а вонивже знають своє діло! Я уважно слухаю діда і раптом страхаюсь:- Діду, а сонце не може їх загубити, як наша мама?- Що, що? - дід підкидає вгору брови і починає сміятись. Тепер я заспокоююсь: значить, сонце не може загубити своїх ключів.- Діду, а куди лебеді полетіли?- На тихі води, на ясні зорі, - урочисто каже дід, поглядом показує мені на хату і йде майструвати колеса. А я стою серед подвір'я і по-своєму перебираю дідові слова. І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, подивитися на їхні співучі крила, що в теплому вирію захопили весну та принесли нам.

За Михайлом Стельмахом

1. Прочитай слова, в яких описано приліт лебедів.

2. Хто спостерігав за ними в цей час?

3. Що мав на увазі дід, коли говорив, що лебеді принеслина крилах життя? Прочитай, як він пояснює це.

4. Про які сонячні ключі розповідав дід онукові? Як можна сказати інакше?

5. Які малюнки можна зробити до цього оповідання?

Вівторок, 14 квітня

Тема: "Портрет" Іван Гнатюк (напам'ять)

1. Прочитай вірш

У нашій хаті на стіні

Висить портрет у рамі, —

Він дуже рідний і мені,

І татові, і мамі.

Він стереже і хату, й нас,

Він знає наші болі.

Я добре знаю: це Тарас,

Що мучився в неволі.

Такий ріднесенький — дивись!

Він мов говорить з нами,

Він на портреті — як живий,

Ось-ось - і вийде з рами.

Вивчи вірш напам'ять

Понеділок, 13 квітня

Тема: Вірші Тараса Шевченка. Контрольна робота. Аудіювання

Доброго дня, діти! Сьогодні ми будемо читати вірші Тараса Шевченка.

1. Давайте послухаємо, як читають вірші Тараса Шевченка українські діти

2. "Дивлюся, аж світає..."

- Навчися виразно читати вірш.
- Прочитай слова, якими поет описує світанок.
- Як ти розумієш художні вирази: край неба палає; степи, лани мріють; тополі... стоять, мов сторожа?
3. "Зацвіла в долині червона калина"

- Яку пору року описано у вірші?
- З ким порівнює поет цвіт калини? Прочитай.
- Хто і як зрадів співу пташечки? Прочитай.
4. Тече вода з-під явора"

- Виразно прочитай вірш.
- Прочитай, що росте над водою.
- Як поводять себе качки на воді? Прочитай.
- Які малюнки можна намалювати до цього вірша?
- Подивись відео і послухай пісню на слова Тараса Шевченка

5. Аудіювання.
Попроси старших прочитати тобі оповідання. Уважно слухай, а потім дай відповідь на запитання, обираючи правильний варіант відповіді.

Кому дістався бублик

   Хтось загубив маленького бублика.
   Першою побачила його жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано пискнула ― бублик був твердий, як камінь.
   Підлетіли два горобці. І теж не могли скуштувати.
   За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильнішим і ображено залементували.
   Грак навіть оком не зморгнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.
   Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилинку і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді , і коли той пом’якшав, з’їв його з апетитом.
   Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє звичне місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв , хто хоче їсти, той має *метикувати.**      (С.Мацюцький , 158 слів)     Метикувати ― думати, міркувати.

1. Які птахи знайшли бублик?

а) синиця та горобці; б) горобці та ворона.

2. Чому птахи не могли поласувати знахідкою?

а) бублик був твердий , як камінь; б) бублик був дуже брудний.

3. Що зробив грак з бубликом ?

а) віддав синиці; б) кинув у калюжу.

4. Хто ж все-таки з’їв бублик?
а) синичка; б) грак.

5. Скільки підлетіло горобців?

__________________________

6. Продовжити речення « Хто хоче їсти, той має ______________________».

Середа, 8 квітня

Тема: "Як малий Тарас учився"

ЯК МАЛИЙ ТАРАС УЧИВСЯ

Після смерті батька Тарас прийшов до учителя-дяка. Сказав йому:

- Я буду вам за наймита - і воду носитиму, і все робитиму, тільки дозвольте жити в школі і вчитись.

Дуже Тарас учитися хотів.

Той погодився. Та більше знущався він з Тараса, ніж учив його.

Завжди голодний, обідраний був Тарас, а п'яний дяк бив його березовими різками.

Утік від нього Тарас. Він чув, що в сусідньому селі є хороший учитель, і до того ж малює добре.

- Може, навчить мене! - подумав Тарас і прийшов до нього.

Та новий учитель наказав одразу Тарасові воду носити з річки аж на гору, де його хата стояла. Потім фарбу примусив розтирати, а вчити й не збирався.

Пішов від нього Тарас до третього вчителя, теж художника.

- Вивчіть мене малювати! - попросив хлопець. - Усе вам робитиму, що накажете.

Але той тільки глянув на Тараса і мовив:

- Нічого з тебе не вийде.
Повернувся сумний Тарас у своє село та й пішов у найми.
За Оксаною Іваненко

Дай відповіді на запитання:
1. Коли і чому пішов малий Тарас до першого вчителя-дяка?
2. Як навчався Тарас у нього? Знайди в оповіданні рядки,
де про це написано, і прочитай їх.
3. Як навчався Тарас у нового вчителя? Прочитай.
4. Чому Тарас не зміг навчатися в жодного з учителів?
5. Перекажи зміст оповідання.

Вівторок, 7 квітня

Тема: «Калинова хатинка Тараса Шевченка» за К. Гриневичевою

Доброго дня, діти! Сьогодні ми будемо читати про дитинство великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченко

Тарас Григорович Шевченко - великий український поет. Він народився 9 березня 1814 р. в селі Моринцях на Черкащині в родині бідного селянина. Тяжким було дитинство Тараса. Він рано залишивсясиротою, важко працював на чужих людей. Тарас дуже хотів учитися. Він любив малювати і читати. Тарас Григорович Шевченко став народним поетом, відомим художником. Його знає і шанує весь світ. Про те, яким було дитинство Тараса, ти дізнаєшся з оповідань «Калинова хатинка Тараса Шевченка» та «Як малий Тарас учився».

КАЛИНОВА ХАТИНКА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Дівчинка Катря, сестричка Тарасова, полола бур'ян на городі.

Днина була тепла, а небо ясне! Але сирітці ніколи дивитися на гарну днину. Треба ждати неділеньки, а весь тиждень схиляти плечі за роботою.

- Катре! Де ти? - гукав з порога убогої хатчини малий білявенький хлопчик.

- Я ось тут! - відповіла Катря.

Хлопчик пустився бігти до неї, але з хати вийшла мачуха і сказала сердито:

- Ти, може, знов кудись навтіки вибираєшся, ледащо? Ані кроком мені з хати, бо битиму! Чуєш? Стефанко плаче, іди колиши, а як засне, принеси води і підмети подвір'я!

Хлопчик спинився на хвилину, але як тільки мачуха пішла, він прибіг до Катрі.

- Сестричко!

- Що?

- Я побіжу на потічок! Там такі гарні камінчики! Як мальовані. І рибки плюскочуть. У хаті так темно чогось, так зле...

- Іди, іди, я вже докінчую грядку, то сама подвір'я замету і води принесу. А ти не гайся" довгенько, бо голодний підеш спати, не буде вечері.

Хлопчик призадумався.

- Тямиші, сестричко, як мама жили, то в нас часто був смачний борщик, пузатенькі варенички, квасолька. Тепер не так! Ми ходимо такі голодні і обдерті! Одежина була в нас не така... Я мав сині штаненята, такі гарні! І червона застібка в сорочки була, правда? Чи й інші діти не мають мами так, як ми?

- Всюди є сирітки по світі, мій дорогий хлопчику, - сказала Катря. - Але ти не думай про це і йди на потічок гратися.

Тарасик пострибав крізь грядки, крізь тин і незадовго опинився над потічком. Сів на травиці, ноги спустив у воду і дивився, як хмарки летять, слухав, як жучок скрипить серед трави, як зелена жабка шморгає" поміж листям. І так добре йому було, як у матуєі при серцю.

Поклав голову під широкий лист лопуха і заснув.

2 Тим часом вечоріє, імла здіймається над полем, і хлопчик прокидається від холоду.

- Ой лишенько моє! Мачуха буде бити!

Зірвався з трави і, простоволосий, наляканий,побіг додому.Здалеку вже долітав до нього гамір - у хаті сперечалися. Мачуха лаяла чогось Катрю, найменша дитина плакала.

Став Тарасик за кутом хати, зазирає, чи не вийде сестричка.

За хвилину виходить вона, витираючи сльози.

- Що сталося, Катре? Мачуха знов сердиті?

Катря пригорнула біляву голівку до грудей і поцілувала.

- Я боюся іти в хату, - шепотів хлопчик.

- Годі, братчику, треба, де ж підеші?

- Де піду? Десь недалечко сховаюся, а ти мені хліба винесеш, добре? Ось тут у сусіда є в саду калина, ніхто не буде знати. Тільки ти не забувай приходити.

Хлопчик пропав у сутінках.

Він зробив собі посеред корчів вигідний намет, доріжки навколо нього, посипав їх білим піском та обвів рівненько кілочками, аж мило було дивитися.

З тієї пори, як тільки мачуха лаяла його, як била, Тарас втікав у сад, і ніде тоді не було йому так добре, як у калиновій хатинці. За Катериною Григевичевою.

1. Чиє дитинство описано в оповіданні?

2. Знайди і прочитай слова про те, як жилося дітям, коли була жива рідна мама, і як потім - з мачухою.
3. Що побачив хлопчик біля потічка?
4. Чому Тарасик злякався, прокинувшись від сну?

5. Що вирішив зробити хлопчик?

6. Знайди і прочитай слова про те, яку хатинку зробив собі Тарасик.

7. Чи часто користувався своєю хатинкою хлопчик? Чому?

8. Дай назву кожній частині оповідання.

Понеділок, 6 квітня

Тема: "Провісники весни"

Середа, 1 квітня

Тема: "Бабуся" В. Гродська

Вівторок, 31 березня

Тема: "Петрусь і подарунки" Є. Башенко

Склади усну розповідь "За що я люблю своїх рідних"

Понеділок, 30 березня

Тема: "Три дочки" (казка)

ТРИ ДОЧКИ

Казка

Жила-була жінка. День і ніч вона працювала, щоб нагодувати й одягти трьох своїх дочок.

І виросли три дочки швидкі, як ластівки, обличчям схожі на світлий місяць. Одна за одною вийшли вони заміж і поїхали від матері.

Пройшло кілька років. Тяжко захворіла стара мати, і посилає вона до своїх дочок руденьку білочку.

- Скажи їм, люба, щоб до мене поспішали.

- Ой, - зітхнула старша, почувши від білочкисумну звістку, - ой! Рада б я піти, та мені треба спочатку почистити ці два тази.

- Почистити два тази?! - розсердилася білочка. - Так будь же ти з ними навік нерозлучна.
І тази раптом зіскочили зі стола й обхопили дочку зверху й знизу. Вона впала на підлогу і виповзла з хати великою черепахою.
Постукала білочка до другої дочки.
Ой, - відповіла та, - я зараз побігла б до матері, але дуже зайнята: треба мені на ярмарок полотна наткати.
- Ну і тчи тепер усе життя, ніколи не зупиняйся, - сказала білочка.

І друга дочка перетворилася на павучиху.

А молодша місила тісто, коли білочка постукала до неї. Дочка не сказала ні слова, навіть руки не обтерла, побігла до своєї матусі.
- Принось же ти завжди людям солодощі та радість, моє дороге дитя, - сказала їй білочка, - і люди будуть берегти й любити тебе, і дітей твоїх, і внуків, і правнуків.

І, правда, третя дочка жила багато років, і всі любили її. А коли прийшов час їй умирати, вона перетворилась на золоту бджілку.

Усе літо день у день збирає бджілка мед. А взимку, коли все навкруги гине від холоду, бджілка спить у теплому вулику.

1. За що було покарано старшу дочку? А середню?

2. За що люди любили молодшу дочку?

3. Чого вчить ця казка?

4. Перекажи казку.

Середа, 18 березня

Тема: "Весна і мама" І. Жиленко

Весна і мама

Березень. Подув ласкавий вітер.

Засиніли оченята квітам.

Котики муркочуть на вербичці,

І не спиться під снігами річці.

І ведмедик вже не хоче спати

Там, під снігом, у ведмежій хаті.

Він штовхає маму волохату:

— Вже весна, мамуню. Можна встати?

І малому проліску не спиться,

Поспішає пролісок родиться:

— Ой, матусю, кучугура тане,

Вже весна. Хутчіше проростаймо!

І листочку в брунечці обридло,

З бруньки ж нічогісінько не видно.

Він товчеться в бруньці і бурмоче,

Він на волю, непосида, хоче.

Знову закрутились каруселі,

Засурмили коники веселі.

Розічхався коник кольоровий,

А весна сказала:— На здоров'я!

Якось я спитала у весни:

— Ти чому приходиш, поясни? —

І весна мені сказала прямо:

— Поспішаю я на Свято мами!

Поспішають квіти проростати,

Поспішають журавлі вертати,

Поспішає сонечко теплішать,

Поспішають дітки розумнішать.

В Африці далекій, пам'ятаю,

Говорив мені премудрий слон,

Що якби на світі мам не стало,

То й весни б на світі не було!

Ще сказав:— Ви помічали, може,-

Кожна мама із весною схожа? —

І відкрив мені він таємницю,

Що весна із мамою — сестриці.

1. Навчися виразно читати вірш.

2. Прочитай вірш в особах, передаючи інтонацією ведмедикове прохання, проліскову радість, урочистість весни, розсудливість слона.

3. Чим схожа мама і весна?

4. Розкажи, що у вірші тобі найбільше сподобалося.

5. Послухай гарну пісню про весну і маму.

Вівторок, 17 березня

Тема: "Ой минула вже зима" українська народна пісня (напам'ять)

Ой минула вже зима

Ой минула вже зима,

Снiгу, льоду вже нема.

Ой нема, ой нема,

Снiгу, льоду вже нема.

Прилетiли журавлi

Й соловеєчки малi.

Ой малi, ой малi,

Соловеєчки малi.

Лугом квiти вже цвiтуть,

Вiвцi травку вже пасуть.

Ой пасуть, ой пасуть,